Ольга Штець: сексизм у літературі та чи впливає стать автора на сприйняття його творів

Гендерні стереотипи переслідують нас усюди, і нерідко вони трапляються нам під час читання книг.

Журналістка W-Fair взяла інтерв’ю у букблогера, волонтера та працівника міжнародної організації «Amnesty international» Ольги Штець, яка, як справжній читач, порадила нам якісні твори, розповіла про гендерні стереотипи та чи впливає стать автора на сприйняття його творів.

Олю, спектр вашої діяльності справді вражає. Ви працюєте у організації «Amnesty international», ведете свій книжковий блог у Instagram, а також берете участь у волонтерський проектах благодійного фонду «Таблеточки». І ви – одна з небагатьох, хто відкрито висловлює свою позицію стосовно гендерної дискримінації. Скажіть, будь ласка, чи ваша позиція стосовно цього питання впливає на вибір, яку книжку читати? 

Загалом так. Тому, що стараєшся обирати на проблемну тематику книжки, але ніколи не знаєш, що буде у середині. Тому, що зазвичай це обирається по настрою, який жанр хочеться почитати. Частіше обираю жіночі твори, бо там статистично менше зустрічається така гендерна дискримінація чи дивні стереотипні описи.  

Чи бували у вас випадки, коли книжка була перенасичена гендерними стереотипами і ви не хотіли продовжувати її читати? 

Зазвичай я усі книжки дочитую із сподіванням, що в кінці там щось зміниться, чи якось аргументується, чому персонаж був таким, або чому було описано так. Не знаю, чи не вистачає мені сміливості, чи просто не хочеться закінчувати книжку, закидаючи. Просто хочеться дати шанс автору виправдатися до кінця. Бувало, що після середини книжки ставало краще, і мені більше подобалося.   

Зараз ви проводите на своїй сторінці у Instagram марафон «Читай Важливе» і досить критично відгукуєтеся про книгу «Танець недоумка» Ілларіона Павлюка. Прокоментуйте, будь ласка, чому вона вас настільки зачепила? Чи не жалієте ви, що обрали її для марафону?

Мені не подобається як головний персонаж описує світ навколо себе тому, що, замість того, щоб вживати звичайні описові слова, він описує жінок, що «Вона по-чоловічому подала руку. Вона мала хлопчачу вагу, хлопчачу будову». І, якщо зараз ще деякі з цих описів можна зрозуміти тому, що ми живемо в світі з цими стереотипами, то через 50 років ці описи вже неможливо буде зрозуміти, чи що мав на увазі автор під «хлопчача вага». Але тут є виправдання у автора, що він не сам пише, а ці слова та описи він вкладає у головного персонажа. Але все одно не бачу сенсу для автора створювати такого трохи сексиського персонажа. Тому в мене трохи критичне ставлення до книжки. Зараз жалію, що обрала її для марафону, бо в мене були інші варіанти, які можна було обрати. Але на цю книжку я не бачила негативних відгуків взагалі. Всі дуже позитивно про неї відгукувалися, і про попередню книжку Павлюка. І я була на презентації цієї книжки і її вела директорка видавництва «Старий Лев», Мар’яна Савка,  яка також позитивно відгукувалася про цю книжку. Тому я, насправді, не очікувала такої підстави.  

Як ви гадаєте, чому сучасні українські письменники досі використовують у своїх творах гендерні стереотипи та сюжетні кліше?

Я думаю, що часто це роблять несвідомо тому, що ці стереотипи і кліше все ще є в нашому житті. Як висвітлює медіа, як вживають ці стереотипи у робочому середовищі, та з друзями. Тому несвідомо так і вживається. Адже люди, які читали цю книжку, теж не помічали цих фраз і цих описів, що каже про те, що для них це було звично, і нічим не вирізнялося у книжці. І я не можу сказати, що це тільки в українських книжках тому, що впевнена, що десь в зарубіжній літературу таке є. Просто менше, адже там більша конкуренція і зараз там інші посили. 

Чи траплялися вам прояви гендерної дикримінації у творах сучасних зарубіжних авторів? 

Я читала нещодавно трилогію «Illuminae Files», і ця книга теж у жанрі наукової фантастики. І там траплялися кілька таких стереотипних фраз, де хлопець описує різні кораблі: один, як бойовий, серйозний, не сильно красивий, і його позначалися як «he»,  а інший – як «she», бо він був ніжним, меншим і поетичнішим. Мені здається, ця книжка вийшла десь три роки тому. Там це зустрічається набагато рідше, але ось такі дивні описи теж бувають. 

Класичні твори – переповнені гендерними стереотипами. На вашу думку, такі твори варто читати? 

Ольга: Я думаю, що все ж таки варто, але критично до цього ставитися та аналізувати. І це залежить від того, як хто читає книжки. Якщо це 20 книг просто для задоволення, то, звісно, краще обирати інші, які будуть цікавішими, приємнішими, і з кращими посилами. Але, якщо людина просто цікавиться історією літератури, і, взагалі, які книжки мали вплив на все, що ми читаємо зараз, то є сенс. Тому просто для ознайомлення все ж таки варто, а так, то не впевнена. 

Ольга Штець. Фото: Facebook

Як вигадаєте впливає стать автора на сприйняття його творів? Адже люди часто очікують від жінки інтимний роман, а від чоловіка детектив. 

Ні, я думаю, що це просто стереотипи. Вважаю, що як і жінки, так і чоловіки можуть однаково писати в різних жанрах, однаково добрі та погані книжки. 

Олю, ви читаєте справді багато книг. Скажіть, найчастіше головним героєм був чоловік чи жінка? І як ви гадаєте, чи впливає стать головного героя на сприйняття його або її вчинків? 

Якщо чесно, такою статистику не проводила, щоб згадати. Я думаю, що більш менш порівну. І так, і так бувало. Насправді є дуже хороші книжки від чоловіків, де головні персонажі – жінки, і хороші книжки від жінок, де головними героями були чоловіки. Я не думаю, що стать впливає на сприйняття вчинків головного героя тому, що все залежить від того, як написана книжка, чи там вжиті якісь стереотипи. В плані стереотипів, то вони все одно є в нашому житті. Якщо книжка описує реалізм, то там може не обійтися без них. Просто автор обирає, як їх подавати. А так, думаю, що стать не впливає на те, як читачі сприймають. 

Чому читачі критикують більше жіночих персонажів, коли вони дуже легко долають усі перешкоди, ніж чоловічих?  

Якщо чесно, то не помічала критики, що жінки легко долають перешкоди в книжках. І, загалом, не помічала такого. Мені навпаки здавалося, що жінкам, зазвичай, більше перешкод дають через те, що, коли розписують проблеми насильства, ґвалтування і викрадень, то часто їм дістається жахливіша роль.  

Які жіночі персонажі вам імпонують? 

Мені імпонують персонажі, з якими я можу себе проасоціювати. Думаю, що в усіх так. Жінки, які цікавляться світом, які досліджують його, обговорюють важливі та цікаві теми. Якщо це фентезі чи фантастика, то просто сильні жіночі персонажі, які можуть боротися за своє життя та своєї сім’ї. Мені сподобалася Урсула у книжці «Життя за життя» Кейт Аткінсон, і в Дейзі Джонс з книжки «Daisy Jones and the Six». Хороші персонажі у «Клуб любителів книжок та пирогів з картопляного лушпиння». 

Дуже часто, коли запитуєш перехожих про відомих письменниць, вони згадують тільки Джоан Роулінг. А кого могли б згадати ви і порадити для прочитання? 

З тих, які я вже згадувала: Кейт Аткунсон, Тейлор Дженкінс Рейд, яка написала «Daisy Jones and the Six». Також Елізабет Гілберд з її книгою «Місто дівчат». Ще б порадила Рандаті Ройд — я читала її «Бог дрібниць». А ще Енджі Томас, яку ще не переклали українською, але зараз її тематика особливо актуальна з протестами «Black Lives Matter». А, взагалі, ще б радила з українських авторів: Марина Гримич, яка написала «Клавка» з гарними жіночими персонажами, а підліткового та фентезі – Наталію Матолінець, в якої дуже гарно прописані фентезійні світи і усі персонажі. 

Нагадаємо, раніше W-Fair публікував підбірку атмосферних фільмів про пригоди.

Автор: Тетяна Белевська