Архітектурний конкурс – інструмент, який зараз вкрай необхідний Україні. Він допоможе ефективно й прозоро відбудувати країну після війни. Від поширення практики конкурсів виграють усі: замовники, архітектори й люди, які будуть користуватися результатом.
Про це у коментарі виданню Хмарочос зазначила СЕО та засновниця компанії Ino. The Developer Валентина Кравченко.
«Архітектурні конкурси дозволяють замовнику обрати найкращі інженерні рішення, відпрацювати контекст, врахувати думку громади, мінімізувати ризики та, зрештою, зекономити кошти. Також якісно підготовлені умови та проведений конкурс полегшує залучення інвесторів», – коментує Валентина Кравченко.
У якості успішних прикладів таких конкурсів в Україні у матеріалі наводять кейси з Чернівців, Львову та Мелітополя.
У Чернівцях Центральну площу у Чернівцях перетворять на громадський простір. У Львові збудують муніципальне житло для захисників, які отримали інвалідність внаслідок бойових дій. А у Мелітополі у 2021 році відбувся конкурс меморіальних проєктів пам’яті жертв голодоморів в Україні.
«Конкурси – це наш квиток у майбутнє. Коли люди приходять зі своїми ідеями та баченням, конкурс стає тригером для суспільних дискусій. Не можна покладатися на бачення однієї людини, навіть якщо вона геніальна», – вважає Оксана Довгополова, співзасновниця та кураторка платформи культури пам’яті Минуле/Майбутнє/Мистецтво.
На думку керівника архітектурного бюро Zotov&Co Віктора Зотова, практика конкурсів в Україні все ще не поширена через страх. Замовник боїться, що втратить вплив на результат, а архітектори бояться змагатися: «Конкурси – маркер на здатність жити в умовах демократії та конкуренції. І більшість українських міст – Київ зокрема – цей екзамен не складають».
Валентина Кравченко наголошує, що забезпечити гідні й конкурентні умови для роботи архітекторів в Україні важливо, щоб процес відновлення був максимально швидким:
«Ми націлені виходити на міжнародну арену і там змагатися за об’єкти, які стануть бенч-марками для світової спільноти. Для цього є все: сформований запит суспільства, ініціатива, професіонали”, – резюмувала Кравченко.
Нагадаємо, раніше W-Fair писав, що українські компанії активно позбуваються залишків російської 1С-бухгалтерії.
