Психологи поділилися порадами, що варто і чого не варто робити
Через війну понад 8 мільйонів українців були змушені покинути свої домівки й вирушити у більш безпечні регіони країни. З кожним днем ця цифра змінюється – хтось повертається додому, а хтось евакуюється, адже обстріли на сході та півдні не припиняються.
Понівечені долі, втрата близьких, зруйновані будинки, невпевненість у завтрашньому дні, тривога, страх – те, що переживають вимушені переселенці. Але знаходяться люди, які готові допомогти у цей складний період – ті, хто проживає в безпечніших місцях і хоче прихистити тих, хто цього потребує. Що потрібно знати про адаптацію переселенців, як їм допомогти, а не нашкодити, та як не вигоріти самому – порадами поділилися телеведуча «Ранку у великому місті» на ICTV, практикуючий психолог Юлія Зорій та психолог реаліті Нового каналу «Екси» Наталя Єжова.
Перша зустріч
Хоч як би сильно ви хотіли допомогти переселенцям якнайшвидше адаптуватися на новому місці, психологи радять не поспішати з цим.
– Для початку важливо зрозуміти, що люди, які перебували в зоні активних бойових дій, пережили дуже складний період. Вони змучені, знервовані та виснажені, – пояснює Юлія Зорій. – Тож найперше, що ви можете зробити, – це дати їм час на перепочинок і повноцінний сон, наскільки це можливо. Не намагайтеся з порогу налагодити зв’язок і проявити всю свою гостинність і дружелюбність. Це, звісно, дуже важливо й добре, але трошки згодом, наступного дня чи за кілька днів. Спершу – базові потреби: їжа, душ, сон.
Якщо до вас приїхали з однією торбинкою або й без неї, допоможіть з побутовими речами.
– Дізнайтеся, який у людей розмір одягу та взуття, і знайдіть те, що підійде, – радить Наталя Єжова. – Запитайте, що вони люблять їсти, і складіть список продуктів, які сподобаються. Засоби особистої гігієни – теж важлива річ, тому допоможіть людям задовольнити базові потреби.
Розмови про пережите
Хоч яким би щирим було ваше бажання допомогти, розділити горе, не треба «грузити» розмовами про війну.
– Знайомлячись, не проявляйте надмірної цікавості, особливо якщо людина ще не готова йти на контакт чи ділитися своєю історією, – каже ведуча ICTV Юлія Зорій. – Говоріть на нейтральні теми, які могли б відволікти людину від нещодавніх трагічних спогадів. Але вислухайте, якщо вона захоче поговорити про них сама.
Важливо щиро співчувати горю.
– Кожній людині потрібна інша людина, – пояснює ведуча Нового каналу Наталя Єжова. – Спробуйте поговорити про почуття, події, плани, думки. Використовуйте у своїх розмовах частинки: «ми» та «теж». Це допоможе прожити ситуацію і дасть велике полегшення.
Створіть ритуали
Щоб підтримати психіку після пережитого, організуйте стабільність.
– Не завжди ця стабільність має бути у чіткому графіку, – уточнює Наталя Єжова. – Створюйте її у найпростіших речах – розпорядок прийому їжі, зарядка, щоденне навчання чогось нового. Наприклад, мови. Це допоможе тим, хто приймає, і тим, хто переселився.
Ненав’язливо доєднайте переселенців до облаштування побуту.
– Пропонуючи, залучайте до спільної хатньої роботи: приготування їжі, прибирання та спільного проведення часу – настільні ігри, прогулянки, невеличкі екскурсії новим для них містом тощо. Це допоможе відволіктися і дасть відчуття корисності, – каже Юлія Зорій. – Не засмучуйтеся, якщо почуєте відмову на всі ваші щирі ідеї. Після пережитого стресу людям ще може бути важко адаптуватися до нових умов. Якщо є діти, спробуйте організувати дозвілля для них. Корисні заняття, спілкування з однолітками та режим дня допоможуть їм легше пристосуватися. Поділіться інформацією про допомогу для переселенців у вашому місті. Де і що вони можуть отримати, чим можуть бути корисними чи куди влаштуватися на роботу.
Не забувайте про свій комфорт
Адже допомагаючи іншим, дуже легко вигоріти.
– Для тих небайдужих людей, які надають прихисток, це справа відповідальна й нелегка. Тому піклуйтеся про себе. За можливості залиште особистий простір собі і тим, кого прихистили, – радить Юлія Зорій. – Важливо зберегти і свій емоційний стан. Навантаження на вас теж велике: від відповідальності і бажання допомогти до страждань через співчуття. Надаючи прихисток, ви маєте подбати про те, щоб ви і ваша сім’я були в комфорті. М’яко поясніть тим, кого прихистили, про правила і режим дня вашої родини, про ваші традиції, про те, що можна і чого категорично не можна робити.
Нагадаємо, раніше W-Fair писав, що Асоціація Українців в Данії почала готуватися до війни ще з грудня.
