Українська модель та дизайнерка рюкзаків та сумок для любителів подорожей Анна Атепалихіна продовжує приймати привітання з приводу народження сина. Анна розповіла нам про пологи під час війни, труднощі з якими стикалася та про враження від материнства.
Анно, вітаємо вас з народженням сина. Як вам вдалося знайти в собі сили триматися на 7 місяці вагітності з початком повномасштабного вторгнення рф в Україну? Бо війна змусила нервувати всю країну та плани всіх українців в край змінилися. Поділіться вашою історією.
Спочатку все було як у тумані, коли захисні механізми психіки відмовляються приймати реальність. Здавалося, що це все якийсь до безглуздя неможливий сюр.
Були й інші дуже зворушливі почуття, які, я знаю, відчували багато. У тому числі наші близькі та знайомі. Раніше ми всі любили подорожувати, міркувати яка країна краще для життя… Але коли настав момент вибору, ми всі відчули, як ми любимо свою країну, свої міста. Ми виросли в Україні, ми жили і були тут щасливі і ми всі щоночі засинаємо і молимо, щоб здоровий глузд у світі переміг, щоб добро перемогло зло і всі повернулися додому. Слава Україні! Героям слава!
⁃ Як і де у військових умовах шукали нову клініку та хорошого фахівця для пологів?
Коли я зрозуміла, що чекаю дитину стала на облік у приватну хорошу за рекомендаціями клініку. Але через військові дії клініка припинила роботу на кілька місяців. Я була вже на пристойному терміні і мені необхідно було якісне спостереження, виїжджати з країни я категорично не хотіла, тому було прийнято рішення поїхати туди, де спокійно, де можна буде обстежитися і виносити здорового малюка.
Всю необхідну допомогу та спостереження мені надали в Ужгороді. Народила я у міському пологовому будинку. Мені пощастило, що поряд виявилися лікарі з досвідом, яких можу назвати професіоналами.
⁃ Бути мамою – безумовно, найбільший дар. Розкажіть про свої відчуття?
Я завжди захоплювалася тим, що жіночий організм може подарувати світові нову людину. Але коли, я сама все це відчула і пережила, мене це дуже зворушило. Я залишилася під великим враженням від того, як трансформується система цінностей і пріоритетів… Як інстинктивно відразу з’являється необхідність бачити, відчувати, знати, що з твоїм малюком все гаразд.
⁃ Як назвали малюка? На кого схожий?
У нас народився хлопчик. Ми назвали його Артем як чоловіка. Атепаліхін Артем Артемович – звучить красиво. Мені син схожий на чоловіка, очі, вушка — копія. Може характер буде мій 🙂
⁃ У складний для України період народження нового життя допомагає вірити в майбутнє. Розкажіть про ваші будні зараз.
Так, ви праві. Це дуже сильний якір для жінки. Статус мами вже не дає змоги сильно відволікатися на обставини і в будь-якій ситуації змушує зберігати присутність духу. Тим більше – у нас із чоловіком народився хлопчик, який у майбутньому стане дорослим самостійним чоловіком і хто, якщо не ми покажемо йому на своєму прикладі, що життя складається з веселих та сумних моментів, головне завжди залишатися людиною і не сходити зі шляху. Я вважаю, що у вихованні дитини важливо відповідати тому, як виховуєш. Тоді й виховувати по суті не буде потреби. Адже дітки завжди дивляться на поведінку та вчинки своїх дорослих.
Мої будні зараз не надто різноманітні, тому що з немовлям завжди дуже багато турбот. Я вдячна рідним, за підтримку, яку вони мені надали у цей період, і розділили емоції, які мене переповнювали. І я щаслива, що наш хлопчик, його світла дитяча душа, обрала саме нас для появи на світ. Під час вагітності мене завжди приводили до тями рухи малюка (він любив стукатися лівою ніжкою) як нагадування, що дивитися потрібно тільки вперед, адже у всіх свої завдання.
⁃ Які традиції та звички заберете із собою із Західної України?
Я люблю Київ, бо народилася та прожила там все життя. Також я дуже люблю Західну частину України… Особливо гори. І мені дуже зрозуміла фраза, що «Краще гір можуть бути лише гори, на яких ще не бував» 🙂
До заміжжя, ми з рідними щороку їздили до Карпат, я дуже любила і чекала на цей час. Є в них якась сила, якесь для мене джерело енергії. Мені дуже хотілося б, щоб ми з чоловіком продовжили цю традицію. Тим більше, у нас є чудова нагода, знайомити малюка ближче із західною частиною нашої країни. Це місце його народження.
А якщо говорити про традиції та звичаї – я завжди насолоджувалася тим, як проходить Різдво у цій частині України. Вертепи, колядки, кутя. Саме тут відчувається особливий український колорит та національні традиції. Я хотіла б частіше освіжати ці затишні, казкові спогади.
У вашої пари числа збігаються майже у всіх значних датах, розкажіть як, так вдалося відстежити?
У нас особливі стосунки із цифрою 2.
02.06.20 Ми з чоловіком познайомились.
02.06.21 Ми з чоловіком розписалися.
02.06.22 У нас народився син.
02.06.23 У нас буде багато приводів для свята. Я часто чула, що коли людина зустрічає свою людину – все складається, але не розуміла як саме це має складатися. Коли я зустріла свого чоловіка – у мене більше не залишилося запитань.
Нагадаємо, раніше W-Fair писав, що Вероніка Островська представлятиме Україну на World Next Top Model 2022.
