У час, коли всім нам особливо потрібні місця сили, тиші й відновлення, по-новому починає звучати сама ідея простору для відпочинку. Уже недостатньо просто красивого краєвиду чи комфортного сервісу. Хочеться середовища, яке має характер, атмосферу і власну історію. Саме таким сьогодні є PÓTAY Диво Хутір – комплекс у серці Карпат, у мальовничій Яблуниці, серед столітніх смерек і гірських панорам.
PÓTAY задуманий як сучасне прочитання карпатського хутора – місце, де архітектура не сперечається з природою, а органічно вплітається в ландшафт. Тут сучасні зручності поєднуються з відчуттям тиші, простору і повільного, усвідомленого відпочинку. У містечку – 64 будиночки та 18 номерів, а сама концепція побудована навколо ідеї гармонії з природою, локальної традиції та комфорту міжнародного рівня.
Але сьогодні про PÓTAY говорять не лише як про місце для релаксу. Поступово він формується як простір із власною культурною біографією. Цю ідею особливо виразно представили у Львові під час Lviv Invest Forum 2026, де відбулася панельна дискусія про роль мистецтва у формуванні цінності сучасних просторів. У дискусії взяли участь Президент України у 2005–2010 роках Віктор Ющенко, засновник ARHA GROUP Ігор Ільчишен, народний художник України Володимир Козюк, генеральна директорка Національного музею народної архітектури та побуту України Оксана Старак-Повякель, CEO KRAЇNA EDEM та CEO Global Culture Forum Олена Матвєєва та народний депутат України Ростислав Тістик. Модерував розмову Юрій Горбунов.
Саме там PÓTAY прозвучав як приклад того, як девелопмент може виходити за межі квадратних метрів і ставати носієм ідентичності, сенсів і довгострокової емоційної цінності.
Окремою частиною цієї розмови став мистецький проєкт «Легенди Карпат» – ініціатива народного художника України Володимира Козюка, яка надалі має стати частиною культурного розвитку PÓTAY. Йдеться про цикл із 12 полотен, створених на основі карпатських легенд, природних символів і культурної пам’яті регіону. У майбутньому саме цей проєкт має отримати продовження в галереї сучасного мистецтва, яку планують створити на одній із найвищих точок території PÓTAY.
У цій історії особливо цікаво те, що мистецтво тут не розглядають як декоративний додаток до вже готового простору. Воно стає частиною самої ідеї місця. І саме в цьому – одна з головних відмінностей PÓTAY. У результаті готельний комплекс поступово набуває власного культурного характеру, де архітектура, природа, локальна традиція та мистецтво взаємно підсилюють одне одного.
Візуальна мова PÓTAY продовжує цю ж роботу з культурною пам’яттю. Для каталогу проєкту створили серію образів, частина яких спирається на старовинні гуцульські листівки та фотографії з колекції Володимира Козюка. На цих світлинах, зроблених десятки й понад сто років тому, збереглися справжні деталі того часу: крій кептарів, способи зав’язування хусток, вишивка, ґердани, головні убори, прикраси, взуття, постава й характер самих людей.
Саме ці архівні образи стали відправною точкою для сучасного візуального прочитання. У кадрі з’являються фактурні хустки, вовна, вишивка, старовинні прикраси, дерево, гірське світло й жіночі образи, в яких легко впізнати карпатське коріння. Водночас вони виглядають актуально – майже як сучасна fashion-зйомка, де історичний матеріал переходить у мову сьогоднішньої моди та візуальної культури.
Частину образів створили за допомогою штучного інтелекту, використовуючи архівні матеріали як основу для нового художнього прочитання. Тут технологія допомагає побачити людину зі старої фотографії вже в іншому масштабі й контексті, уважніше роздивитися костюм, фактуру, пластику фігури, атмосферу. Той самий принцип сьогодні розвивають і в межах «Легенд Карпат»: старі фотографії та листівки стають матеріалом для нового напряму сюжетного живопису.
У цьому підході немає потреби буквально відтворювати етнографічну картинку. Архів залишається точкою опори, а далі починається сучасна інтерпретація – у живописі, фотографії, digital-візуалах, дизайні. Так традиція перестає бути застиглим музейним образом і знову входить у повсякденну культуру.
Для PÓTAY ця візуальна історія особливо органічна. Сам комплекс формується навколо сучасного прочитання Карпат – через архітектуру, ландшафт, локальні мотиви, мистецтво та майбутню галерею. Тепер до цього додається ще один пласт – образи людей Гуцульщини, збережені на старих світлинах і переосмислені мовою сучасного мистецтва та fashion.
У реальності повномасштабної війни така робота з культурною пам’яттю набуває додаткового сенсу. Питання про те, як виглядає сучасна українська ідентичність і що саме ми переносимо з минулого в майбутнє, сьогодні звучить особливо гостро. У PÓTAY відповідь шукають через сам простір: природу Карпат, архітектуру, мистецтво, старі фотографії, нові образи й людей, які продовжують цю історію.
Так поступово й формується власна культурна біографія PÓTAY – місця, де карпатська традиція отримує сучасне продовження в архітектурі, мистецтві, дизайні та візуальній культурі.
