На YouTube каналі журналістки Раміни Есхакзай «RAMINA» вийшов новий випуск із захисницями ЗСУ. Героїні розвіяли міф, що жінка слабка стать і її місце лише на кухні.
Які наслідки від служби відчувають на власному здоров’ї, чи можуть дозволити собі манікюр на передовій, чого бояться найбільше та як ділять побут з чоловіками на фронті — ці та інші подробиці служби захисниці Оксана “Ксена”, старший стрілець кулеметного взводу 72 ОМБр, Вікторія «Руна», головний сержант-командир відділення зенітного артилерійського взводу 56 ОМПБр, «Київ», військовослужбовець 72 ОМБр, Валентина, «Валькірія», санітарний інструктор евакуаційного відділення 3 ОШБр розповіли в інтерв’ю.
Пропонуємо до вашої уваги найцікавіші фрагменти інтерв’ю:
“Всі військові мають контузії”, — Оксана “Ксена”
Чоловік ти чи жінка, броня дає свої нюанси, і не тільки броня. Коліна найчастіше. Військові залишають здоров’я на передовій. Як-не-як всі військові мають контузії. Навіть, якщо не було серйозного поранення, ти все одно своє здоров’я тут залишаєш. Проблеми зі шлунком, що ми їмо: консерви, сухпайки. Немає стабільної гарячої їжі. У мене було поранення в березні, але це не перша серйозна травма. Взагалі квітень — це найгірший місяць мого життя, який би я хотіла викреслити. Ти знаходишся у лікарні, і гинуть два твої близькі друга. Після цього мені не хотілося жити. Тебе ніби всі люблять, але ти не хочеш цього, це ламає психологічно. Після цього я не відчуваю емоцій. Не пам’ятаю, коли відчувала щастя та раділа відкрито.
“Якщо ми підемо, і окупують Україну, у нас загинуть мільйони”, — «Київ»
Якщо ми підемо, і росіяни зайдуть і окупують Україну, у нас загинуть мільйони. Я бачила, що коїться на деокупованих територіях. Ми всі бачили Бучу, Київську область, Херсон. Вони знищать мільйони, я готова заплатити високу ціну, щоб цього не сталося.
“Бачила все”, — Валентина, «Валькірія” розповіла про евакуацію поранених
Коли ти накручуєш себе, ти погано працюєш, від твоїх дій залежить його життя. Якщо не будеш плакати, шансів вижити у нього будуть більше. Я бачила все, але з часом людина звикає до будь-чого. Коли ти бачиш, що немає пів голови, внутрішності назовні — це не страшно, а стрьомно. Страшно, це залишитися “овочем”, якщо мені в голову потраплять. Коли їдеш у машині, тебе переслідує запах, це суміш крові, фекалій, пилу. Коли їдеш в машині 50 хвилин, відчуваєш і просто сидиш і травишся.
Валентина, «Валькірія” розповіла, чи є в армії сексизм
Сексизм був і є, жінка не всім буде зручна. Хтось буде нею захоплюватися, хтось буде говорити — “це не жіноча справа”. Всім не вгодиш. Треба просто робити свою роботу наскільки ти можеш. Часто чула. Мені писали і особисто казали: “що ти тут забула?”, “це для чоловіків”. А чоловіки всі вікінги? У всіх є інстинкт самозбереження, психічний поріг, навіть у сильнішого чоловіка може бути нервовий зрив, коли він побачить вбитого товариша.
Валентина, «Валькірія”, поділилася, як підтримує красу на війні
У мене в рюкзаку завжди лежить фен. Якось поїхали на точку евакуації, де стояли по 8-10 днів. Розводиш багаття, береш термокружку, грієш водичку, шукаєш п’ятилітровий бутиль, наливаєш водичку, йдеш у кущі, миєшся, у авто є електрика і сушиш голову. Я примудрялася два рази на день спокійно митися. Манікюрчік, коли змінюємося на позиції, я знайшла у кожному місті майстра з манікюру та вій. Це роблять не в підвалах, а в салонах. Найголовніше — моя гігієна та комфорт. Мені все одно, що про мене скажуть.
Оксана “Ксена” зізналася, як ладнає з чоловіками на передовій
Треба боротися з офіцерами, щоб довести, що ти можеш виконати завдання, що чудово ладнаєш з хлопцями. Треба довести часом, діями, вчинками. Те що я дівчина — це більше привілей.
Оксана “Ксена” розповіла, як змінилося відчуття комфорту на війні
Я зазвичай тому і плету косу, щоб вона не розпліталася і не заважала. А те, що не миюся, бувало і по два тижні, по-різному. Зараз для мене поняття комфорту — відносне. Я згадую минулі оборони, коли ми спали в землі. Тож зараз — комфорт, ти спиш у накритому бліндажі, у тебе є спальник, ліжко, можеш витертися серветками. Для людей, які звикли жити у кватирі — це дивина, для мене — нормально.
Оксана “Ксена” дала пораду тим, хто зібрався у ЗСУ
Навчайтеся певної спеціалізації, якщо хочете бути медиком, проходьте курси медика, але пам’ятайте, що у будь-який момент потрібно може бути стріляти у ворога, тому що, якщо ви на передовій — небезпека існує завжди, і ви не постійно будете допомагати пораненим.
“Спимо завжди вдягнені”, — Вікторія «Руна» розповіла про побут з чоловіками на фронті
Спимо завжди вдягнені, максимум роззуваємося, знімаємо верхній одяг. У душ ходимо по черзі. Якщо треба переодягнутися, я виходжу, або хлопці виходять, розуміють. В цьому плані немає проблем. Спочатку було важко довести, що я сильна, можу робити щось сама, що можу допомагати, і що можу виконувати таку ж роботу, як і чоловіки.
Валентина, «Валькірія” розповіла, до чого жінка має бути готова на фронті
Доки особисто це не побачить, не відчує, не зрозуміє. Можна казати, що “я працювала в лікарні, все зможу”. Але все, що там і тут — різні речі. Я бачила, як і свідомість втрачали, як нудило тих, хто казали, я все зможу, а за тиждень і чоловіки, і жінки списувалися. Якщо ти розумієш, що ти не зможеш це робити, краще за це не братися, адже тут все йде на секунди. Доки тобі погано, він може померти.
Оксана “Ксена” розповіла, чому уникає дружніх посиденьок
Після загибелі друга, я чітко побачила, що моя підсвідомість так працює, що я намагаюся не прив’язуватися до людей, уникаю дружніх посиденьок. Так працює психіка, це цілком зрозуміло, вона постраждала, більше не хоче виснажуватися і зазнавати тих втрат, яких зазнала.
“Втратила майже всіх своїх дуже гарних друзів”, — Валентина, «Валькірія”
За ці пів року втратила майже всіх своїх дуже гарних друзів. Я не була на жодному похороні принципово. У тебе спочатку немає емоцій, ти просто сприймаєш інформацію, але потім, коли відкриваєш листування, спільні фото, все починає виходити назовні. Я можу проплакатися, але це швидко минає, я розумію, це війна, у нас не будуть всі живі, всі кого ти знав. Будуть загиблі, живі та покалічені. Ця думка прийшла до мене через рік після початку війни. І якщо думати про всіх загиблих, ти морально будеш порожній.
Вікторія «Руна» розповіла, коли єдиний раз плакала за всю службу
Привели мені молодого хлопця, йому було 20-21 років. Сказали піти та заспокоїти його, що він завтра поїде в тил. Я заходжу, людина плаче. Я заспокоїла його. Приходить ранок і у нас починається обстріл “Градами”, і снаряд потрапляє у його яму, де він чекав, як його заберуть. Мені його привели, він весь у крові. Починаю надавати йому допомогу, мотаю голову, і відчуваю там дірки. Я його стабілізувала, це був найтяжчий момент. Я повернулася, сіла в яму і заплакала.
Валентина, «Валькірія” зізналася, як у тилу ставляться до військових
Кілька місяців тому була відпустка, на другий день хотілося назад. Я помітила, що людям все одно, що у країні війна. Я не проти, що люди відпочивають, адже економіка має підійматися, люди мають працювати, щоб прогодувати себе. Але, коли ти приїжджаєш до Києва у формі, на тебе дивляться, як на лайно. Тільки, коли прилітає ракета кудись, всі згадують, що війна. Більшість волонтерів, які нам допомагають, жінки.
“Війна буде тривати довго”, — Валентина, «Валькірія” дала пораду українцям
Хочу сказати, щоб всі вчилися та самовдосконалювалися, адже війна буде довго, і в тій чи іншій ситуації ти маєш реагувати швидко. Донатьте, допомагайте, просто моральна підтримка військових важлива.
Нагадаємо, раніше W-Faiк писав, що “ПЕРС”, боєць РДК, колишній найманець підрозділу “Шторм-Z” в інтерв’ю Раміні Есхакзай.
